Вітаємо з днем народження
З Днем Святої Тройці, зі святом П'ятидесятниці!
Свято, яке ми щороку відзначаємо
Успенський піст
СВЯТО НЕ МАКУ, МЕДУ І КВІТІВ, А СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ МАККАВЕЇВ
14 серпня християни вшановують святих мучеників Маккавеїв, їхню матір Соломонію та вчителя Єлеазара, які жили в II столітті до Різдва Христового за часів безбожного сирійського царя Антіоха Епіфана (175-164 рр. до н. е.), який намагався примусити євреїв перейти на поганську віру. Коли євреї забували правдивого Бога та почали кланятися ідолам, Господь тяжко карав їх, передусім руками поганських царів, що займали Палестину, руйнували міста, вбивали людей, забирали їх у неволю.
Безбожний Антіох послав до Єрусалима генерала Аполонія і двадцять дві тисячі воїнів із завданням повбивати всіх євреїв, а на їхнє місце поселити чужинців. У суботу, святий день для юдеїв, Аполоній наказав своїм воїнам вбивати євреїв. Юдеї, боячись порушити суботу, гинули без найменшого спротиву. Близько десяти тисяч потрапили в полон. Місто було сплюндровано й спалено. Святиню перемінили на поганську божницю. Юдеям заборонили святкувати суботу й виконувати приписи Мойсеєвого закону. Багато євреїв відступило тоді від своєї віри, але частина залишилася вірною правдивому Богові і Його святому законові.
Святий Єлеазар був старозавітним священиком, дев’яностолітнім старцем, у якому все, навіть сиве волосся і лагідна поведінка, говорили про його чесноти.
Гонителі юдеїв вважали, що якщо їм вдасться зламати Єлеазара, то за його прикладом підуть усі інші євреї. Спочатку вони намагалися підкупити його грошима, а потім – залякати погрозами та примусити насиллям, але Єлеазар стояв непохитно у своїй вірі.
Деякі погани, а також юдейські відступники зі співчуття до праведного старця почали намовляти його, щоб він сказав принести собі дозволене м’ясо до їди, а перед людьми вдавав, що їсть заборонену свинину. Але він відповів спокусникам, що ніколи цього не зробить, щоб не не бути спокусою для молоді та не наразити себе на гріх і Божу кару.
Розлючені погани взяли його на муки: Єлеазара немилосердно били, а він щиро молився: “Господи, твоє священне світло доходить до найпотаємніших глибин наших сердець. Ти бачиш муку, яку я терплю, але моя душа радується, що може страждати за Твій закон із святої боязні до Тебе”. З цими словами праведний чоловік віддав свою душу Богові, залишивши народові приклад мужності й чесноти.
Таку ж мужність показали учні Святого Єлеазара – сім братів Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алім і Маркел та їхня матір Соломонія. Вони були судимі в Антіохії царем Антіохом Єпіфаном, де, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву язичницьким богам.
Старший із юнаків, який першим відповідав царю від імені всіх братів, був відданий жахливим катуванням на очах у решти братів і матері. Решту п’ять братів один за іншим зазнали тих же мук.
Антіох запропонував Святій Соломонії схилити наймолодшого з братів до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, проте мужня матір, навпаки, зміцнювала його в сповіданні Істинного Бога. Юнак рішуче відхилив спокуси царя і так само твердо переніс муки, як і його старші брати. Після смерті всіх дітей Свята Соломонія, стоячи над їх тілами, здійняла руки з вдячною молитвою Богові й померла.
Подвиг Святих семи братів Маккавеїв надихнув Юду Маккавея і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і з допомогою Божою здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів.
Про всі ці події розповідається в 2-й Книзі Макавеїв, що входить до складу Біблії. Похвальні слова Святим Мученикам Маккавейським присвятили Отці Церкви – Святителі: Кипріан Карфагенський, Амвросій Медіоланський, Григорій Назіанзин та Іоан Златоустий.
З різних джерел
Митрополит Епіфаній зустрівся з делегацією Всесвітньої Ради Церков
Предстоятель Православної Церкви України 3 серпня прийняв у своїй резиденції виконувача обов’язків Генерального секретаря Всесвітньої Ради Церков протоєрея Іоана Савку (Ioan Sauca), якого супроводжували заступник Генерального секретаря професор Одаір Педросо Матеус (Odair Pedroso Mateus) та представник відділу комунікації ВРЦ Івар Купчис (Ivars Kupcis).
У зустрічі також взяли участь заступник голови Управління зовнішніх церковних зав’язків архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій та секретар Синодальної Комісії з міжхристиянських відносин ПЦУ протоєрей Ростислав Воробій, повідомляє пресслужба ПЦУ .
Сторони обговорили міжконфесійну ситуацію на фоні триваючої повномасштабної російської агресії, процес свідомого й вільного переходу громад в юрисдикцію Православної Церкви України, підтримку нашої держави з боку світового співтовариства та інші питання, які становлять предмет спільного зацікавлення.
«Перехід громад – це природнє явище, ми його штучно не створюємо і попри різні намагання цей процес не зупинити. Нерідко я сам лише з повідомлень ЗМІ дізнаюся, що та чи інша парафія прийняла рішення приєднатися до нашої Церкви. Ми відкриті до діалогу і хочемо жити в мирі з усіма, тож зацікавлені саме у добровільному та мирному здійсненні цього процесу», – зокрема зазначив Блаженнійший митрополит Епіфаній.
У квітні цього року Православною Церквою України було подано заявку на членство у Всесвітній Раді Церков. Тож 18 червня надійшло відповідне офіційне запрошення щодо участі представників ПЦУ в Генеральній асамблеї ВРЦ, що відбудеться на початку вересня.
Міжнародна мережа науковців — богословів, релігієзнавців, істориків, соціологів релігії — різних віросповідань або без релігійної приналежності закликали Всесвітню Раду Церков призупинити членство Російської Православної Церкви в цій організації, поки вона голосом своєї вищої влади однозначно не засудить війну проти України.
Як прийнято вітатися і відповідати на християнські вітання?
Омофор
З Різдвом Пресвятої Богородиці!
Усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана
У вересні відзначаємо
11 вересня вшановуємо пророка Предтечу й Хрестителя Господнього Іоана, а 19 вересня – згадуємо чудо архістратига Михаїла в Хонах.
У другій половині місяця, 21 вересня – відзначаємо дванадесяте свято – Різдво Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії. А 27 вересня вшановуємо Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, який є символом нашого спасіння, виявом подолання зла добром, знаком перемоги життя над смертю та жертвою любові, що відчиняє для людини врата раю.
Долучайтеся до всеукраїнських молитов та богослужінь. #Церква_з_Тобою
Преображення Господа Бога
19 серпня Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Ми згадуємо подію, яка відбулася під час земного життя Ісуса Христа на горі Фавор, де Він явив у світлі Свою Божественну славу трьом учням-апостолам, і де вони удостоїлися почути голос Бога-Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте» (Мф. 17: 5).
На іконах, що зображують цю Євангельську подію, бачимо учнів Христових переляканими, адже вони не лише почули голос Бога-Отця, а й побачили Божу славу. А це було звершене для того, щоби ми прийшли до розуміння Істини, адже ті слова Господні адресовані не лише до учнів Христових, але й до всіх нас. Євангеліє оповідає, що коли учні Христові злякані попадали на землю, «Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся» (Мф. 17: 7). Так і нині – дотик благодаті Божої усуває із людського серця страх і бентеження, наповнює його силою та відвагою.
Навіщо Господь наш Ісус Христос преобразився перед апостолами? Спаситель, знаючи, що наближається час Його хресної смерті, для того, щоби через досвід особистого пізнання пояснити Своїм учням тайну добровільних страждань Сина Божого і, таким чином, утвердити в них їхню віру, «взяв Петра, Якова та Іоана, брата його, і вивів їх на високу гору одних і преобразився перед ними» (Мф. 17: 1-2). Спаситель не взяв з Собою на гору всіх апостолів, бо, за словами блаженного Феофілакта Болгарського, «Юда не був достойний своїми зрадницькими очима споглядати славу преображення Христового, а якщо б Господь залишив його одного під горою, то деякі люди могли б говорити, що саме ця обставина вразила його серце і спонукала до зради», а преподобний Іоан Дамаскін доповнює, кажучи: «Нечестиві не побачать слави Твоєї, Христе Боже».
На іконах Преображення Господнього поруч зі Спасителем ми бачимо найбільших старозавітніх пророків Мойсея та Іллю. Вони теж явилися тоді апостолам на горі Фавор, щоби засвідчити їм, а разом із ними і всім християнам, що Господь Ісус Христос є здавна провіщений пророками Месія і Спаситель світу, а також утвердити учнів Христових, а разом з ними і всіх християн, що за їхню віру, любов до Бога і людей, за подвиги на землі їх очікує осяяння Божою славою, як учнів і друзів Христових.
Подія Преображення Господа Ісуса Христа вказує нам шлях до зміни життя, до нашого з вами преображення – зміни на краще, вдосконалення, руху до добра і Світла. А через внутрішнє преображення обов’язково прийдуть в життя й інші зміни – в особистому житті, у родині, в суспільстві. На жаль, не всі хочуть змінюватися на краще, преображатися, бо часом видається легше падати, аніж підніматися, грішити, аніж боротися зі спокусами та гріхом. Проте насправді це є помилка, слабкість, хибність. Тож нехай сьогоднішнє свято Преображення Господнього буде нам правдивим дороговказом у нашому земному житті на шляху до життя вічного.
Правди, миру, добра і Божого благословення всім вам!
#Церква_з_Тобою